Тобто забудовник не має повноважень контролю за станом фасаду будинку, оскільки не є компетентним органом. А «відповідний орган державної інспекції архітектурно-будівельного контролю» за звичкою залишається у стані бездіяльності.
Але на нашу думку, головною причиною хаотичного скління є те, що архітектори приймають невдалі проектні рішення. Вони пов'язані як з відсутністю розуміння потреб і проблем людей, так і з бажанням забудовника зекономити. Марно й сподіватись, що мешканець 24-го поверху залишить свій балкон незаскленим, а громада такого великого будинку здатна об'єднатись і узгодити єдиний проект скління. Відкриті балкони і лоджії у будинках вище 10—12 поверхів є об'єктивно незатишними та викликають панічний страх висоти навіть у людей з міцною психікою. Вони непрактичні, оскільки на такій висоті завжди дме сильний вітер. Але як і у випадку з кондиціонерами, архітектори і забудовники роблять вигляд, що не розуміють цього, і продовжують вводити в експлуатацію хмарочоси з відкритими балконами, які виглядають охайно тільки на рекламному рендері.
У найгіршому випадку бажання розширити житлову площу реалізовується через прибудови на першому поверсі. Це не тільки нівичить фасад, але й ускладнює пішохідні шляхи. Прибудови також створюються і підприємцями, що орендують приміщення, які не придатні до розміщення закладів обслуговування (салони краси, магазини, відділення банків тощо). Підприємці адаптують перший поверх під потреби бізнесу, оскільки архітектори та забудовник на етапі проектування не продумали, як ці площі будуть використовуватись у майбутньому (які заклади вони хотіли б бачити у своєму ЖК). Детальніше про комерційні прибудови див. «
2.6 Активний перший поверх».