Методологія
Для отримання об'єктивної та максимально повної інформації про проблеми новобудов, а також про причини їхнього виникнення та наявні способи вирішення, ми провели комплексні дослідження у 4 етапи із залученням декількох джерел знань. Дослідження проходили у березні-червні 2016.
Етап 1. Експертний аналіз та онлайн-опитування мешканців
Щоб зрозуміти, які проблеми існують у новобудовах, ми обрали 15 ЖК різних класів Києва та області і провели експертний аналіз. У результаті було сформовано список гіпотетичних проблем.

Далі ми провели відкрите онлайн-опитування, в якому цікавились проблемами, що непокоять мешканців. Це дало змогу підтвердити гіпотези експертного аналізу та розширити список проблем. Всього у цій хвилі опитування взяли участь 583 респонденти, 363 з яких проживають у будинках новіших 2000 року.

Список проблем було поділено на 17 груп. Для пріоритезації груп за поширеністю проблем та їхньою критичністю для мешканців ми провели другу хвилю онлайн-опитування (із закритими запитаннями). В опитуванні взяли участь 652 респонденти, 455 з них проживають у будинках новіших 2000 року.
583+652

Дві хвилі опитувань
65%

опитаних живуть у будинках новіше 2000 р.
54

житлові комплекси
Етап 2. Вивчення думки експертів ринку
Для отримання розуміння проблем гравців ринку та мотивації їхніх рішень ми провели глибинні інтерв'ю з представниками девелоперських компаній та ЖЕКів.
  • Олександр Носков, ЖК «Власна квартира»
  • Сергій Норінян, ЖК «Европейське місто»
  • Олександр Липко, ЖК «Грюнвальд»
  • Сергій Кафтя, ЖК «Акварелі»
  • Олеся Скринник, консалтингова компанія «UTG»

Для кращого розуміння процесу взаємодії між архітекторами та забудовниками і вивчення вдалих рішень ми провели глибинні інтерв'ю з професіоналами ринку:
  • Влодко Зотов, архітектор в «Gypsy architects»
  • Антон Олійник, архітектор в «Buro-o»
  • Максим Коцюба, ландшафтний архітектор в «Студії ландшафтної архітектури Максима Коцюби»
  • Віталій Тимофеєв, архітектор в ТОВ «АВН КАПІТАЛ»

Ми також провели інтерв'ю з вузькопрофільними експертами:
  • Ксенія Соболь, ініціатива «Дитячі географії» (проектування просторів для дітей)
  • Ксенія Семенова, ГО «Асоціація велосипедистів Києва» (розвиток велоінфраструктури)
  • Олена Педай, ГО «ДемАльянс Допомога» (потреби маломобільних людей)
  • Алла Цудікова, ініціатива «Місто тварин» (потреби власників домашніх тварин)
  • Ігор Тищенко та Марія Грищенко, аналітичний центр CEDOS та сайт про місто Mistosite (методологія проведення досліджень)
Етап 3. Вивчення потреб мешканців та мотивації їхніх вчинків
Щоб отримати розуміння причин проблем, джерелом яких є самі мешканці, нам потрібно було зрозуміти мотивацію їхніх вчинків, потреб та виділити стійкі патерни поведінки. Ми провели 3 фокусованих групових інтерв'ю з мешканцями новобудов (в суммі 9 чоловіків та 8 жінок) та 1 з покупцями (людьми, які нещодавно купили квартиру або зробили інвестицію у будівництво, — 4 чоловіки і 1 жінка).
Розробили дослідницький інструмент, провели групові інтерв'ю та їхній наступний аналіз Марія Грищенко та Варвара Поднос з Аналітичного центру CEDOS. Фокус-групові кімнати люб'язно надало дослідницьке агентство Umbrella Research. Інтерв’ю були проведені в травні 2016.
Крім того, для максимального розширення діапазону думок мешканців ми провели контент-аналіз — вивчили кілька десятків тем на десяти інтернет-форумах, присвячених новобудовам.
Етап 4. Побудова дерева причинно-наслідкових зв’язків
До цього моменту основним результатом досліджень була купа розрізнених проблем, про існування яких всі гравці ринку, якщо і не знали, то точно здогадувалися. Без систематизації цінність списку проблем є доволі низькою, оскільки незрозуміло, які з них потрібно вирішувати в першу чергу, та до яких наслідків це призведе.

Ми розуміли, що одні проблеми є причиною виникнення інших, тобто між ними існують чіткі причинно-наслідкові зв'язки. У відповідності до «Теорії обмежень» Еліяху Голдратта (Theory of Constraints, TOC), побудувавши «діаграму існуючої реальності» (ДІР — дерево причинно-наслідкових зв'язків між негативними явищами), ми можемо дістатись до кореневих (істинних) причин виникнення проблем. Саме ці кореневі причини і потрібно вирішувати в першу чергу, щоб покращити стан всієї системи. Дії, що направлені на вирішення інших, хоча, можливо, і не менш гострих проблем, за визначенням є неефективними та не можуть мати довгострокового позитивного результату, оскільки являють собою боротьбу з симптомами — наслідками кореневих причин.

Для зручності вивчення ми розділили ДІР на 4 великі теми:
  • Пішохідна та транспортна інфраструктура
  • Фасади
  • Навігація і комунікація
  • Публічний простір
Що дають дерева причинно-наслідкових зв’язків
ДІР візуально відображає взаємозв'язки між проблемами і дає можливість побудувати оптимальну тактику боротьби з ними — ми розуміємо, які проблеми будуть зникати самі собою після вирішення інших проблем. Наприклад, замість проектування зручніших пандусів ефективніше проектувати вхід у під'їзд на рівні землі.

У спеціаліста, який вивчатиме результати досліджень та знайомитиметься з наведеними діаграмами, є можливість обирати ті проблеми для вирішення, що лежать у зоні його впливу. Вона залежить від кількох факторів:

  • Етап життєвого циклу новобудови: проектування, будівництво чи експлуатація. Очевидно, що на етапі проектування в архітектора та забудовника є більше можливостей запровадити вдалі рішення, які не будуть породжувати негативні наслідки.

  • Посада та компетенція спеціаліста. Якщо працівник ЖЕКу не може вплинути на конфігурацію автомобільних шляхів, то в його зоні впливу все те, що стосується експлуатації території.
Як читати дерева причинно-наслідкових зв’язків
У процесі побудови дерева для збереження ясності та логічності переходів нам довелось ввести велику кількість проміжних ефектів, окрім знайдених на попередніх етапах дослідження проблем. В результаті ми маємо 4 типи елементів у дереві:

  • Попередня умова — вихідна умова, що в контексті нашого дослідження не має причин виникнення (ми не вважаємо доцільним заглиблюватись у вивчення цих причин). У діаграмах позначена як Precondition. Приклад: «Українське законодавство недосконале».

  • Проміжний ефект — явище, що не є негативним само собою, але є важливим для побудови діаграми, оскільки в результаті призводить до негативних наслідків. Часто мешканці такі явища помилково вважають проблемами, хоча мають на увазі саме небажаний результат, до якого вони призводять. У діаграмах позначено як “Intermediate effect". Приклад: «Ринва виведена на тротуар».

  • Негативний ефект — явище, яке є негативним само собою, тобто являє собою проблему (для мешканців, жеківців та ін.). У діаграмах позначена як “Undesirable effect". Приклад: «Існують калюжі на тротуарі».

  • Тема — значний наслідок групи негативних явищ, який під час обговорень житлових умов часто фігурує як окрема тема. Можемо вважати у контексті дослідження фінальним наслідком або ж «супер-наслідком». Приклад: «Існують брудні двори».
Дерева читаються зліва направо за напрямками стрілок. Для простоти сприйняття при вивченні дерева можна використовувати мовну конструкцію «якщо УМОВА, то НАСЛІДОК». Наприклад, «якщо урни для сміття не облаштовано попільничками, то люди гасять недопалки в стінку урни». Наслідок попередньої умови частіше за все є умовою для наступного наслідку.
У одного наслідку може бути декілька причин. Якщо вони призводять до наслідку тільки разом, то в діаграмі об'єднуються оператором AND — наслідок не проявляється без однієї або декількох з причин (читається «якщо УМОВА 1 і УМОВА 2, то НАСЛІДОК»). Якщо причини є альтернативними і не пов'язаними між собою, то в діаграмі стрілки теж не пов'язані — щоб наслідок перестав проявлятись, необхідно ліквідувати всі альтернативні причини (читається «якщо УМОВА 1 або УМОВА 2, то НАСЛІДОК»).
Причини, що призводять до існування відкритого грунту тільки за спільної наявності
Альтернативні причини впровадження невдалих рішень у подвір’ї
Частини дерева мають спільні причинно-наслідкові зв'язки. Такі переходи між розділами позначено жовтими записами.

Для зручного перегляду інтерактивних діаграм з можливістю згортати і розгортати групи проблем ми рекомендуємо встановити додаток Flying Logic Reader. В описі кожного розділу наведено посилання на завантаження інтерактивної діаграми у форматі XLOGIC та діаграми у форматі PDF (через об'єм даних у деревах діаграми такого формату вивчати менш зручно).
Made on
Tilda