4.2 Беззмістовний простір

На території подвір'я можна часто знайти місця, споруди чи елементи впорядкування, які не мають жодної корисної функції для мешканців, займають дорогоцінний простір, утворюють зони з обмеженим доступом або перешкоди для пересування. У таких частинах подвір'я мешканці не затримуються надовго чи навіть оминають їх, а в глухих та важкодоступних закутах збирається сміття, яке ніколи не прибирається.

Головною причиною наявності беззмістовних просторів у подвір'ї є низька якість проектування. Забудовники, намагаючись максимально зекономити, наймають низькокваліфікованих спеціалістів та часто повторно використовують проектні рішення, що є застарілими та контекстно відірваними. Проектанти через брак часу та кваліфікації не приділяють достатньо уваги проблемам та потребам мешканців. Простір подвір'я проектується за залишковим принципом, технічні споруди розміщаються там, де це найдоцільніше з технічної точки зору, впорядкування шаблонно підганяється під наявні обмеження та не проробляється детально. В таких умовах створення продуманого та зручного суспільного простору не є пріоритетним завданням.

Через невдале проектування та впорядкування зменшується корисна площа публічного простору, з’являються закриті зони, які з часом засмічуються, стають некомфортними для перебування. Часто такі помилки призводять до нераціональних витрат в процесі експлуатації. Наприклад, при впорядкуванні та подальшому ремонті непотрібних парканів, які створюють перешкоди для мешканців, або ж доріжок, якими майже ніхто не ходить, натомість обираючи зручніший маршрут через газон (див. «3.2 Неоздоблені стежки»).

Доля відповідальності лежить і на працівниках ЖЕКу, які продовжують експлуатувати невдало спроектоване подвір'я, не поспішаючи виправляти помилки забудовника та проектантів там, де це можливо. Впорядкування можна поліпшити, усунувши перешкоди чи додавши корисні елементи в беззмістовному просторі, якими б охоче користувалися мешканці. Наприклад, облаштувати маршрути, якими люди дійсно пересуваються, висадити кущі вздовж глухих стін, додати лавку, урну для сміття чи велопарковку в «мертвих зонах».

Негативний вплив на комфорт мешканців мають і технічні споруди, які часто знаходяться прямо посеред двору. Такі споруди займають корисний простір та створюють перешкоди, їхні неопоряджені фасади справляють гнітюче враження.

Проблема беззмістовних просторів на подвір'ї має вирішуватися ще на етапі проектування через залучення спеціалістів відповідної кваліфікації та впровадження вдалих архітектурно-технічних рішень. Звісно, усунення конфлікту між технічними обмеженнями та вдалим дизайном суспільного простору — непроста задача. ЇЇ вирішення, в реаліях застарілих радянських норм та жаги до мінімізації собівартості квадратного метру житлової площі, часто вимагає значних зусиль з пошуку креативних рішень та прийнятних компромісів. Наприклад, якщо розміщення трансформаторного блоку чи заїзду до підземного паркінгу псує простір подвір'я і додає незручностей його мешканцям, то потрібно спробувати винести їх за межі публічного простору. Якщо це неможливо, знайти спосіб зробити таку споруду функціональною для мешканців чи через додаткове впорядкування зменшити її негативний вплив на візуальне середовище.

Якщо двір проектується з врахуванням потреб різних категорій мешканців, то вся його територія поділена на зрозумілі зони: зона для тихого відпочинку, зони для дітей різного віку, спортивна зона, зона для активного дозвілля тощо. Людям з різними потребами та інтересами зручно проводити час у подвір'ї та зрозуміло, чим можна зайнятися в тій чи іншій зоні. Кожну частину подвір'я облаштовано для певного виду діяльності — все подвір'я живе своїм життям, у ньому немає беззмістовних територій та «мертвих зон». Таким чином, весь простір подвір'я, якого завжди так бракує, раціонально використовується. Потреби всіх жителів задовольняються, адже для кожної групи мешканців передбачено своє місце. Це також суттєво підвищує рівень безпеки і сприяє налагодженню зв’язків між сусідами, адже у подвір'ї постійно знаходяться люди, які бачать одне одного і мають можливість поспілкуватись.

Як вже зазначалося, комунікації та технічні рішення в якісному проекті двору підлаштовуються під потреби мешканців, а не навпаки. Для цього технічні споруди розміщують так, щоб звільнити суспільний простір на подвір'ї та не створювати в ньому перешкод (в тому числі візуальних), відрізаних закутків та непрохідних зон.

Виправляти помилки вже після введення подвір'я в експлуатацію завжди складніше та дорожче. Але з іншого боку, коли подвір'ям починають користуватись мешканці, легше зрозуміти, що саме було зроблено невдало, і чого не вистачає. В такому випадку, спілкуючись з мешканцями, можна з’ясувати, чи потрібна їм додаткова лавка або ж невеликий спортивний майданчик. Простір без функції можливо заповнити об'єктами, які принесуть справжню користь мешканцям житлового комплексу.

Щодо хаотично розкиданих подвір'ям технічних споруд, то цілком прийнятно впорядкувати їх матеріалами на смак мешканців. Іноді миршаві стіни підстанцій та вентиляцій з підземних паркінгів опоряджують дерев’яними рейками або в’юнкими рослинами, що одразу робить споруду приємнішою на вигляд.