Нерідко ми можемо спостерігати ями, впадини та понівечене мощення пішохідних і автомобільних шляхів на території житлових комплексів. Іноді вади мощення проявляються одразу ж після заселення жителів або ж навіть до введення будинків в експлуатацію.

Центральною проблемою у дереві причинно-наслідкових зв'язків є те, що з часом мощення пішохідних і автомобільних шляхів нівечиться — розбивається або просідає. Першою причиною виникнення цієї проблеми є те, що покриття дороги не відповідає її призначенню. Наприклад, по всій території комплексу використовується один і той самий ФЕМ (фігурний елемент мощення), який призначений для пішоходів і не призначений для інтенсивної їзди автотранспорту (особливо комерційного). Такий ФЕМ швидко вибивається автівками. Знову ж таки, ця проблема відноситься до невдалих рішень архітекторів, які просто не замислювались про таку «несуттєву» річ, як тип мощення, або просто хотіли зробити двір «красивим».

Просідання ж відбувається частіше за все через недотримання технологіїї мощення. Іноді через погоню за економією з боку девелопера, а іноді через недостатню прискіпливість (фактично відсутність) арх. нагляду будівельники не проводять всіх підготовчих робіт перед оздобленням пішохідних і автомобільних шляхів. Зазвичай це не найбільша проблема на будівництві, тому під час технічного нагляду на подібні мінуси не звертають уваги. Дуже швидко через просідання ґрунту і надмірного навантаження у мощенні утворюються ями.

Можемо припустити, що регулярне виправлення проблем зі шляхами, які виникають через недотримання технології мощення, у середньо- і довгостроковій перспективі значно дорожче, ніж якісне проведення робіт. Тому економія за рахунок «спрощення» (а частіше просто ігнорування) технології укладення та виключення із будівельного процесу архітектурного нагляду є досить сумнівною.

Крім того, за мощенням потрібно наглядати — швидко виявляти недоліки, що з'являються з роками експлуатації та виправляти їх. Яким би якісним не було покриття, з часом воно зношується.

Іноді ЖЕК змушує виправити вади мощення забудовника або будівельників, якщо ці вади проявляються дуже швидко. Однак для цього зазвичай потрібні правильно складені та підписані гарантійні договори. Часто жеківцям простіше самим виправити ситуацію, ніж починати суперечку із забудовником.

Ями та розбите покриття роблять подвір'я небезпечнішим, оскільки разом із ними виникає ризик підвернути ногу, впасти або наскочити колесом велосипеда, роликових ковзанів тощо. Крім того, у понівечених місцях утворюються калюжі під час дощу чи сходженні снігу. І через недосконале мощення подвір'я загалом має неестетичний вигляд, що негативно впливає на задоволеність мешканців.

Ще однією проблемою, яка виникає через неправильне мощення є відмостка, яка завжди виглядає як тротуар. Задля спрощення проекту, через непрофесіоналізм проектувальників (недостатня деталізація проекту) та через відсутність розуміння проблем жителів відмостка має те саме покриття, що і пішохідні шляхи. А отже, нею і користуються, як пішохідним шляхом — іноді такий шлях є коротшим, а іноді у мешканців просто немає альтернативи (див. «3.1 Непродумані пішохідні шляхи»).

Відмостка є суто технічним елементом інфраструктури, що не повинен використовуватись пішоходами. З одного боку, вона занадто вузька і проходить впритул до стіни будинку, тому не може бути альтернативою оздобленому пішохідному шляху. З іншого боку, користуватись нею просто небезпечно. Із розділу «4. Публічний простір» ми знаємо, що поблизу стін будинку зустрічаються небезпечні для пішоходів матеріали (наприклад, гострий профнастил, що може поранити). Також вздовж стін високоповерхівки небезпечно ходити через ризик падіння буруль, частини оздоблювального шару фасаду чи інших предметів із балконів та вікон.

Цікаво, що в одному й тому ж самому комплексі відмостка біля одних будинків може всім своїм виглядом запрошувати до використання пішоходом, а біля інших будинків ви можете зустріти табличку із забороною ходити по ній.

Гарною практикою є впровадження різного типу мощення для різних фукнціональних зон подвір'я. Такий підхід дозволяє підібрати найкращий тип мощення окремо для кожної функції: пішохідна частина, проїжджа частина, парковка, променад тощо. Таким чином збільшується довговічність покриття і його зручність. Крім того, жителі чіткіше розуміють, коли заходять «не на свою територію», а це попереджає конфлікт інтересів між різними групами. Наприклад, пішохід може зрозуміти, що вийшов на проїжджу частину, оскільки бруківка змінилась асфальтом. Детальніше про конфлікти інтересів читайте у проблемі «1.3 Погіршення соціальних зв'язків» розділу «1. Навігація і комунікація».

З іншого боку, вправне використання типів мощення потребує більшого професіанолізму від проектувальників: розуміння призначення кожного типу, особливостей, технологій впровадження та кращих практик. Знову ж таки, це питання вирішується залученням у проект профільних спеціалістів та чіткого розподілу між ними зон відповідальності.

Звичайно, такий підхід використовується і в західній практиці, але «мова мощення» тут значно багатша і звичніша для мешканців.

У тих комплексах, де до вибору типу мощення підходять відповідально і підбирають його у відповідності до сценаріїв використання (чи невикористання) тої чи іншої частини подвір'я, відмостку роблять не схожою на пішохідну доріжку. Частіше за все вона засипається гравієм або галькою. Таке покриття не провокує скористатися ним у якості пішохідного шляху, бо явно відрізняється від доступної для пішоходів поверхні та виглядає естетично.