4.4 Побілка бордюрів і дерев

Щороку навесні на вулицях та у дворах наших міст відбувається масова побілка всього, до чого зможе дотягнутися рука працівника ЖКГ — від стовбурів дерев та бордюрів до декоративного каміння, парканів та стін технічних споруд. Ця традиція, що є відлунням показового наведення порядку радянських часів, продовжує існувати і зараз. Чистота є однією з найважливіших ознак комфортного подвір'я. Але дуже часто через невдалі проектні та експлуатаційні рішення або низьку культуру мешканців міські подвір'я накопичують сміття та бруд, які ніхто не поспішає прибирати.

Традиція білити дерева та елементи благоустрою йде корінням у часи Радянського Союзу. За одною з теорій, з'явилася вона в радянській армії як необхідність для позначення шляху для руху техніки у темний час доби, але поступово стала інструментом впровадження формальної краси та показового порядку, а також як спосіб чимось зайняти людей.

Сучасне українське законодавство однозначно визнає цю практику неприйнятною — із 2006 року існує пряма заборона білити дерева та малі архітектурні форми (МАФ).

Як показує наше опитування, незадоволені цим явищем і самі мешканці житлових комплексів. І хоча існують індивіди, якими побілка сприймається як щось позитивне, більшість із наших респондентів це дратує.

Побілку дерев часто пояснюють потребою у захисті від шкідливих комах. Іншою причиною побілки називають можливість пошкодження стовбурів при нагріванні, що запускає процес сокоруху. Проте не завжди є розуміння, що захист від комах стосується лише плодових дерев, і вапно не є ефективним помічником у цьому. А пошкодження стовбура відбуваються не від самого нагрівання, а від подальшого швидкого замерзання, що можливе лише після сонячних днів взимку чи ранньою весною, коли ще зберігається мінусова температура. Тобто білити в такому разі потрібно восени, але аж ніяк не перед травневими святами, як це робиться зазвичай. Варто також зазначити, що тотальною побілкою займаються лише на теренах пострадянського простору, але на кількість дерев у парках та дворах у містах інших країн це зовсім не вплинуло.

Якщо не брати до уваги індивідуальну ініціативу, то головним джерелом проблеми з побілкою у містах є ЖЕК та його співробітники. Відсутність серед жеківців спеціаліста (ландшафтного архітектора або ж садівника), який має відповідну кваліфікацію та розуміння щодо недоладності подібних дій, призводить до того, що побілка продовжує існувати та активно застосовується.

Побілка прижилася і через те, що співвідношення затрачених зусиль та часу до візуальної наочності результату дуже невисоке. А отже, можна імітувати активну опоряджувальну діяльність, дарма що абсолютно беззмістовну.

Побілені бордюри та паркани негативно впливають на естетичну цілісність подвір'я, дроблячи його візуально та додаючи шуму. Каміння, дерево, метал мають свої натуральні кольори та фактури, що не потребують «прикрашання», виглядають природно та додають затишку.

Така діяльність створює ілюзію порядку та відволікає від реальних проблем в опорядженні. Замість того, щоб слідкувати за візуальною чистотою фасадів, вчасним ремонтом мощення та усуненням помилок у проектуванні та благоустрої дворів, можна просто все це побілити. Все ж таки, ті, хоч і невеликі кошти, що витрачаються щороку на побілку, можна було би використати корисніше.

Оскільки проблема побілки дерев та малих архітектурних форм не є наслідком об'єктивних потреб, а скоріше поганою звичкою, для її усунення може бути дієвим громадський контроль за жеківцями. Втручання та запобігання небажаним діям, роз’яснення норм та правил, звернення до керівництва ЖЕКу та міста допоможуть у викоріненні цієї традиції.

Щоб вберегти молоді плодові дерева від розриву в результаті нагріву сонцем, можна обгортати стовбур мішковиною або ж спеціальною пластиковою стрічкою. Таке обгортання виконується восени і демонтується весною.

Для захисту від комах ефективно використовують ловчі пояси. Їх часто роблять із клейкої стрічки, ворсистого матеріалу (наприклад, мішковини) чи у формі воронки-парасолі. Такий пояс значно зменшує кількість шкідників, що потрапляють на дерево.