3.10 Порушення швидкісного режиму

Подвір'я житлових комплексів виглядають, як місця для перегонів, оскільки в них практично відсутні (реальні) швидкісні обмеження для автомобілістів, і дороги спроектовано прямими на декілька десятків метрів (у великих ЖК — сотень) без жодного повороту або штучної перешкоди. В таких умовах досить складно контролювати швидкість автомобілів, що впливає на загальну безпеку в подвір'ї.

Із кореневих причин проблем цього розділу ми знаємо, що ЖЕКам бракує профільних фахівців у штаті, а через економію коштів і нерозуміння проблем жителів вони не наймають їх навіть для виконання конкретних задач. Через це їхні рішення по облаштуванню парковок і проїзної частини є неефективними, навіть якщо такі і впроваджуються. Ми також знаємо, що при плануванні подвір'я архітектори приймають невдалі рішення. В наслідок такої роботи планувальників та жеківців ми часто можемо бачити, що

— автомобільні дороги на території ЖК занадто широкі;
— на них відсутні будь-які штучні засоби уповільнення трафіку
(«лежачі поліцейські», піднесені пішохідні переходи, викривлення смуги для руху);
— також відсутні дорожні знаки обмеження швидкості
(хоча останні все одно неефективні на широких прямих дорогах без засобів уповільнення трафіку).

Ми чудово розуміємо, що, якщо автомобіліст має можливість рухатись швидко, він рухається швидко. Цей психологічний фактор в дії ми нерідко можемо спостерігати на подвір'ях, де автівки рухаються зі швидкістю значно більшою за 20км/год (обмеження, передбаченого Правилами дорожнього руху України).

Із теми «3.1 Непродумані пішохідні шляхи» ми знаємо, що мешканцям дуже часто доводиться перетинати автомобільні шляхи при переміщенні подвір'ям. В умовах постійного порушення швидкісного режиму це робить подвір'я небезпечним.

Якщо архітектор та забудовник намагаються створити безпечне подвір'я, то на перше місце при ухваленні рішень виходить саме безпека пішоходів, а не комфорт автомобілістів, адже пішоходи у контексті описаної вище проблеми набагато вразливіші.

Для цього автомобільні шляхи проектуються таким чином, щоб на них було фізично неможливо розвивати надто високу швидкість або це було б психологічно некомфортно. Це може бути штучне викривлення смуги для руху, завуження смуги, піднесення пішохідних переходів над рівнем дорожнього полотна (у такому випадку перехід виконує роль «лежачого поліцейського», і водіям доводиться скидати швидкість навіть за умов відстуності пішоходів). Таким чином обмеження швидкості автомобілів в межах житлового комплексу покладається не на совість автомобілістів, а на конкретні проектні рішення.

На жаль, ми не знайшли таких прикладів у київських ЖК, але така практика є досить поширеною серед європейських міст.