4. Публічний простір

4.3 Сміття

Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять — або чому сміття стало звичним явищем у київських дворах, та які можливі шляхи вирішення цієї проблеми.
Чистота є однією з найважливіших ознак комфортного подвір'я. Але дуже часто через невдалі проектні та експлуатаційні рішення або низьку культуру мешканців міські подвір'я накопичують сміття та бруд, які ніхто не поспішає прибирати.
Причини та наслідки
Карта причинно-наслідкових зв'язків проблеми сміття
Завантажити .XLOGIC або .PDF
Засмічені та брудні ділянки на вулицях та громадських просторах заважають комфортному перебуванню там людей — зменшується і їхня кількість, і тривалість перебування поза квартирою.

Головною причиною проблеми зі сміттям є самі мешканці. Майже все сміття, що з'явилося у подвір'ї, було залишене в той чи інший спосіб його мешканцями. Найчастіше це трапляється через відсутність розуміння у людей правил поведінки у відповідних зонах комплексу — викинутий просто на землю недопалок чи залишена біля лавки упаковка для багатьох не є великою проблемою.

Іншою причиною забруднення є звичайні сміттєві урни, а точніше їхня відсутність. Дуже часто кількість встановлених урн катастрофічно мала, а місця розміщення не є оптимальними. У такому випадку, для того щоб викинути сміття, доводиться відносити його на певну відстань. Це провокує мешканців залишати сміття деінде.
Відро замість смітника. Київ.
Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць

2.7.
Контейнерні майданчики повинні мати водонепроникне тверде покриття та бути обладнані навісами, огорожею та ізольовані від об'єктів обслуговування населення, господарських дворів і магістральних вулиць смугою зелених насаджень шириною не менше 1,5 м, не повинні бути прохідними для пішоходів і транзитного руху транспорту.

3.1. На всіх об'єктах благоустрою повинні бути встановлені в достатній кількості урни для сміття. Відстань між урнами повинна становити 10−40 м на територіях з підвищеною щільністю населення та 50−100 м — на територіях із середньою і низькою щільністю населення. Урни обов'язково встановлюються в місцях зупинки громадського транспорту, входу в метро та громадські і житлові будівлі та споруди.
Крім того, частота прибирання часто не відповідає швидкості накопичення сміття. Відходи, викинуті у переповнену урну чи контейнер, часто знову опиняються на подвір'ї. Іноді через переповнені баки мешканці влаштовують сміттєзвалища відразу навколо них — мало хто готовий витрачати час на пошуки іншого сміттєвого майданчика по дорозі на роботу. До того ж, тут вступає у дію принцип «теорії розбитих вікон»: достатньо комусь одному залишити сміття поруч із баком (порушити встановлені норми), і це сприймається іншими як дозвіл вчинити так само.
Сміттєзвалище, що утворилося через неналежну частоту прибирання. Позняки, Київ. (fb.com/alexey.shevchuk.963)
Практично в усіх житлових комплексах відсутні зони для куріння, а урни зрідка обладнані попільничками. Через це курці гасять недопалки об стінки сміттєвих урн, лавки та інші поверхні. Іноді викинуті у смітники недопалки стають причиною займання. Сміттєві урни зрідка прибираються та миються, а тому з часом вони покриваються плямами від загашених цигарок.
Приклади вирішення проблеми
Відгородження сміттєвих майданчиків
Для кращого захисту від негоди та рознесення сміття подвір'ям майданчики огороджують парканом та навісом. Бажано також приділити належну увагу й естетичному впорядкуванню такої огорожі.
Контейнери заглибленого типу
У деяких комплексах проблему вирішують встановленням сміттєвих баків заглибленого типу. Такі контейнери постійно закриті, тому сміття не розноситься подвір'ям, а відходи не просочуються у ґрунт. До того ж їхній об'єм більший, ніж у звичайних контейнерів. Одним з недоліків такого рішення є його висока вартість встановлення та складність експлуатації.
Підземні сміттєві контейнери. ЖК бізнес-класу, Київ.
Урни з попільничками
Обладнання всіх без винятку урн попільничками дозволить зменшити проблему з недопалками та займанням сміття.
Регулярне вивезення сміття
Усі міри по опорядженню урн та контейнерних майданчиків будуть марними, якщо частота вивезення відходів не відповідатиме швидкості накопичення. Частота вивезення сміття та кількість контейнерів визначаються санітарними нормами, яких, на жаль, не завжди дотримуються.
Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць

2.13
. Кількість контейнерів для зберігання побутових відходів визначається чисельністю населення, що ними користується, та нормами надання послуг з вивезення побутових відходів. Сумарний об'єм контейнерів для зберігання побутових відходів повинен перевищувати фактичний об'єм їх утворення на 25 відсотків.

2.14. Під час зберігання побутових відходів у контейнерах повинна бути виключена можливість їх загнивання, розкладання, розвіювання та розпилювання. Термін зберігання в холодний період року (при середньодобовій температурі -5 град. С і нижче) повинен бути не більше ніж три доби, а в теплий період року (при середньодобовій температурі більше ніж +5 град. С) — не більше ніж одна доба (щоденне перевезення). Перевезення великогабаритних і ремонтних відходів необхідно проводити у міру їх утворення, але не рідше одного разу на тиждень. Перевезення окремих складових побутових відходів, що не загнивають та не утворюють неприємних запахів, допускається здійснювати рідше, за графіками, узгодженими з виконавцем послуг з перевезення відходів та власником чи балансоутримувачем об'єктів благоустрою.
Ця проблема потребує комплексних рішень на рівні всього міста із впровадженням механізмів зворотнього зв’язку (моніторингу) та індивідуального підходу, а також залученням додаткових оперативних ресурсів. Наприклад, довстановлення сміттєвих контейнерів там, де це необхідно, динамічна зміна графіку вивезення в залежності від потреб у конкретний період (наприклад, на свята), оперативне вивезення поза графіком і т.і.
Made on
Tilda